Якщо будемо обирати уряд за принципом «вони будуть менше їсти, ніж старі», тоді реформ доведеться чекати довго – Джаба Ебаноїдзе

Експерт Міжнародного центру реформ Джаба Ебаноїдзе розказав про причини застою реформ в Україні, введення безвізового режиму та розбіжності в поглядах грузинів в Україні.

– Цього тижня грузини в Україні відзначилися: Саакашвілі розкритикував уряд Яценюка, інший грузин при владі Олександр Квіташвілі йому відповів, що реформи йдуть. Як ви оцінюєте таку сварку всередині України між вашими колегами по реформах?

– Взагалі є дві групи грузинських експертів, реформаторів та чиновників, які тут працюють. Одна група говорить, щось змінюється, відбуваються реформи, а друга група говорить, що поки нічого не відбувається – ті реформи, які зараз відбуваються йдуть і які хоч трохи можна побачити – це крапля в морі. Я належу до тих грузинів, які критикують реформи в Україні. За такий період, який вже пройшов після Майдану, уряд міг провести реальні реформи. Якщо б вони реально хотіли провести реформи – можна було зробити набагато більше у багатьох напрямках. Справді, є результати по напрямку міністерства внутрішніх справ, у напрямку нової поліції. З’явилися нові поліцейські, підбір відбувся за новими принципами, новими підходами. Проте в порівнянні з усім Міністерством внутрішніх справ – це двадцята частина. Не більше. Скільки функцій, скільки персоналу, яка велика система – це початок реформи. Ми ще не впевнені, на скільки це збережеться. Щоб бути впевненими, що якісь зміни будуть збережені, – треба всю систему міняти. Стара система може проковтнути ці зміни. За цей час треба було робити більше.

– А інші напрямки, де залучені грузини?

– Прокуратура – там теж наші представники уряду Саакашвілі. Не можу сказати, що вся прокуратура переключилася на те, як реформувати. Навпаки, вся прокуратура зосереджена на тому, як саботувати і як перешкодити цим реформам. Там йде боротьба всередині прокуратури і вона ще збережеться. Дуже багато часу втратили на внутрішню боротьбу між старими кадрами і новими.

Міністерство юстиції – теж чудово видно результат. Тільки деякі фасадні зміни. Насправді, всередині концептуально система ніяк не змінилася – ті ж самі хабарі, та ж сама корупція у сфері реєстрації, у сфері виконання судових рішень і інших напрямках.

Система охорони здоров’я. Ну де там зміни? Квіташвілі старається, щось хоче. Але давайте за результатами порахуємо. Навіть пальців однієї руки вистачить, щоб перерахувати всі реформи в Україні за такий час в такій великій країні.

– Як Ви вважаєте, яка головна причина застою реформ в Україні?

– Головна причина – це уряд. Тому що зі сторони уряду нема волі, щоб провести серйозні реформи. В уряду є такий підхід: хочуть тільки ті реформи, які не заважають корупційним схемам. Якщо якась серйозна реформа заважає корупційним схемам – все, реформа призупинена. Про це не говорять офіційно, але це затягується, не все узгоджується – і втрачається час. З цієї реформи береться тільки та частина, що не суперечить корупційності інтересів. І на жаль всюди ось так. Все пригальмовується. Нема волі з боку уряду.

– Якщо спробувати спрогнозувати майбутнє, вийде в Україні провести реформи чи ні?

– Потенціал реформувати систему – є. Але для цього потрібно кілька умов: по-перше влада. Повинен прийти такий прем’єр-міністр з міністрами, які будуть зацікавлені робити реформи, а не наповнювати свої кишені. З іншого боку, повинна прийти така влада, яка не буде залежати від олігархів. Зараз в Україні яка ситуація: державними ресурсами користуються конкретні особи за допомогою державних підприємств, державних структур, які контролюють якісь олігархи. Вони як маріонетками управляють міністрами і прем’єр-міністром і виходить така ситуація, поки уряд буде маріонеткою для олігархів жодна реформа не вийде. Якщо в Україні буде такий уряд, який візьме на себе ініціативу: ми справді хочемо поправити економічну ситуацію. І не повільно-повільно торгуватися з олігархами, а по-швидкому зробити якісь серйозні зміни і провести реформи, щоб показати людям, що можна жити набагато ефективніше. І якщо новий уряд скаже, що ми будемо виступати як локомотив, щоб задати інший підхід, тоді звичайно є шанс. Якщо будемо обирати уряд за принципом “вони будуть менше їсти, ніж старі”, тоді реформ доведеться чекати довго.

– І в Україні, і в Грузії йдеться про безвізовий режим. З точки зору української влади – це загравання з народом чи реальна можливість їздити в Європу без віз?

– Якби хтось запитав мене про це півроку тому, я б сказав, що так, це реально. І для Грузії, і для України. Але зараз, після того, що відбувається на Сході і яка кількість там біженців та зброї прогнозувати важче… Крім того, в Європі зараз гостро стоїть питання біженців – вони вже заговорили про дерегуляцію – норми, якими вони регулювали ці нюанси, застаріли. Зараз серйозно стоїть питання між тими країнами, які вважаються пропускними для мігрантів і тими, де ці мігранти і накопичуються, – Німеччина, Австрія, Франція. Якщо запитаєте будь-якого біженця, куди хочете йти – до Німеччини. Німеччина стурбована, чому Греція, Угорщина та інші країни просто пропускають, а не залишають біженців, якусь квоту, у себе. Крім того, багато біженців прибуває через Італію з Африки. У такому стані складно передбачити як проголосують за введення безвізового режиму ще для двох країн. Може для Грузії це легко. Хто з Грузії хотів втекти, той вже втік. А от 45-мільйонна країна – інше питання. Якщо вони прибирають безвізовий режим – у них будуть побоювання, що додасться декілька мільйонів біженців ще з України.

Якщо вони будуть приймати рішення, спираючись на політичні аргументи, що Україна та Грузія – це частина Європи, вже стільки енергії витратили на ці країни, треба довести це все до кінця. Звичайно, будуть європейські політики, котрі будуть спиратися на цей аргумент. Але є економічна складова – буде група політиків, котрі більш прагматично подивляться на це питання: варто чи ні відкривати кордони для громадян з України та Грузії. Подивимося, яка сторона переважить. І Грузія, і Україна мають політично дуже хорошу вагу для Європи. Європа хоче показати Росії, що вона чинить опір – Україні даємо безвізовий режим, а Росії – санкції. Кожен росіянин буде порівнювати себе з українцем, який може без віз їздити до Європи. Європа зараз не може змагатися з Росією зброєю та ракетами, а ось це серйозна зброя.

Ще зіграє роль третя сторона – як вплинуть американці. Крім того, питання України зараз переходить на другий план. У Європи та США великі побоювання викликає те, що відбувається в Сирії. Що для Європи, що для Америки Росія залишається суперником, треба показати свою силу і принциповість. Коли громадянам України дають безвізовий режим – це показник сили та волі. Тому шанс все одно залишається великий.

Спілкувалася Альона Романюк

0

866