Олександр Носаль

Виконавчий директор, засновник

Олександр Носаль: Не можна вийти з кризи збільшуючи податки

За останній рік в Україні на різноманітних громадських платформах з’явилося безліч реформаторських ініціатив. Саме завдяки бізнесу і громадянському суспільству були проведені хоч якісь позитивні зміни в сфері управління державою. Центр об’єднав українських та міжнародних експертів.

Виконавчий директор, засновник ГО МЦР Олександр Носаль в інтерв’ю журналу Бізнес розповів про хід реформ в Україні.

Існує думка, що дерегуляція забезпечить лише 15% ефекту для розвитку економіки. Яка Ваша оцінка?

Складно відобразити ефект у відсотках чи абсолютних числах. Наприклад, існує думка про те, що дерегуляція забезпечить ледь не 160 млрд приросту ВВП. Але цей ефект буде значно більшим за 15%. Регуляторна система за 23 роки мало змінювалася в порівнянні з регуляторною моделлю за СРСР. Коли держава регулювала все і всіх. У ринковій економіці це неприпустимо. Держава повинна бути сильною в обмеженій кількості сфер: у зовнішній політиці, забезпеченні безпеки, оборони, в питаннях валютно-фінансового регулювання. Усім іншим повинні займатися інститути громадянського суспільства, бізнес, приватний сектор.
Тому сьогодні всі оцінки ефекту більш спекулятивні та «піарні». Більший ефект буде якщо зробити все комплексно, швидко та правильно, а не – частково та значно розтягнувши у часі.

– Вам не здається, що цей процес проходить хаотично?

– Хаотичність присутня, але є в ній і плюс. Дерегуляцію проводить не один певний держорган і не лише держава. В першу чергу, в процес активно залучене громадянське суспільство. На сьогоднішньому етапі суспільство в багатьох сферах виявилось сильнішим за державу. І це, до речі, запорука того, що реформи можуть бути проведені швидко. Наша організація, заснована наприкінці минулого року, – один з елементів цього громадянського суспільства. В Міжнародному центрі реформ (МЦР) зібралися українські та грузинські експерти. Останні працювали в команді реформаторів Саакашвілі. Ми тісно співпрацюємо з експертами з інших країн: Литви, Естонії, Польщі, Словаччини. Я декілька разів зустрічався з автором радикальних польських реформ Лєшеком Бальцеровичем. Домовились про співпрацю та залучення польських експертів до наших робочих груп. Нас підтримують представники українського бізнесу, які розуміють, що потрібно кардинально змінювати економічну ситуацію в державі. Ми будемо не лише контролювати та критикувати дії держави, а й пропонувати свої варіанти вирішення проблем, концепції, законопроекти…

– Як грузинські та польські експерти оцінюють українські досягнення у реформуванні держави, в тому числі в сфері дерегуляції?

– Вони говорять, що ми втратили рік. Але в той же час, якісь дії почали відбуватися. Почали прийматися закони, багато з яких тільки вступили або ж вступають в силу. Це вже позитив. Експерти готові методично допомогти Україні, ділитися досвідом. Але робити реформи потрібно нам самим. Бальцеровича під час одного з виступів запитали як проводити реформи в Україні? На що він просто відповів: «Беріть і робіть”.

Взяти ту ж грузинську податкову реформу. Джаба Ебаноїдзе (очолював Службу прибутків Мінфіну Грузії), один з тих хто втілював її у життя, входить в одну з робочих груп при МЦР. Він говорить, що вони в Грузії кожні 2-3 місяці вносили зміни в прийняте податкове законодавство, удосконалювали. Проте не зупинялись і продовжували проводити реформи.

– З одного боку за минулий рік зроблено мало, є хаотичність в процесі. З іншого – усі радять «робити». Можливо, є сенс зупинитися на деякий час, придумати ідею як будемо дерегулювати економіку, а згодом її поступово втілювати?

Ідеальних систем та реформ не буває. Тому ці процеси повинні іти паралельно. Зараз будь-яка зупинка – це, на жаль, відкат назад, призупинення реформ. Не буде так, що зупиняться і через три місяці видадуть геніальну ідею, яка зможе вирішити усі наші проблеми. Ми і так втратили рік. Кожен день митарств підприємців та громадян в реєстраційних, виконавчих і податкових службах, і т.д. – це погіршення соціально-економічної ситуації в країні, подальше згасання бізнесу. На жаль, за минулий рік головне, що зміг зробити уряд – це збільшити податки, мита та акцизи. Я не знаю жодної економіки, яка б виходила з кризи шляхом збільшення податкового тиску.
У першу чергу потрібно починати з кардинальної податкової реформи. В Україні повинні бути одні із найнижчих податків та максимально просте їх адміністрування. Тоді ми отримаємо механізм розігріву нашої економіки. Паралельно потрібно реформувати систему реєстраційних, дозвільних, виконавчих служб, електронних реєстрів (створення електронного уряду). Це пріоритети, над якими працює наш Центр. Зараз потрібно максимально передати в приватні руки функції з реєстрації: права власності, юридичних та фізичних осіб.

– Але ж у законі №191, якій набрав чинності, щодо спрощення господарської діяльності нотаріусів такі права по реєстрації прав власності частково передано?

– Там це реалізовано частково. Написано, що цим можуть займатися і нотаріуси. Проте ще не опрацьовані зміни в законі про нотаріат, підзаконні акти та багато іншого. Наші експерти провели декілька зустрічей з представниками нотаріальної спільноти. Вони підтримують наші ідеї з масового делегування державою реєстраційних функцій в приватні руки. Потрібно хоча б створити реальну конкуренцію між державними реєстраторами і тими ж нотаріусами.

– Після прийняття дерегуляційного закону №191 та закону про зменшення ліцензованих видів діяльності, обговорюється другий етап дерегуляції – “гільйотинування” державних функцій. Держоргани повинні будуть довести доцільність виконуваних ними функцій. Наскільки правильна ця ідея?

– Ідея правильна. Але мені не подобається посил – держоргани повинні довести, що вони потрібні суспільству. Зараз вони усіма правдами та неправдами почнуть доводити свою корисність. Потрібно максимально прибрати будь-які регуляторні функції, взявши досвід тієї же Грузії, проблеми якої були дуже схожі на наші. Вони максимально ліквідували усі контролюючі органи: санітарні, пожежні, цінові інспекції і т.д. В Грузії це зробили дуже швидко. Тому ці функції потрібно прибирати в максимально стислі терміни.

– А як визначити кого прибирати, а кого ні? «Гільйотинування» як раз і дозволяє позбутися баласту…

– Просто взяти досвід найближчих сусідів – Грузії, Польщі і країн Балтії. Повністю одну модель ми не зможемо перенести. Потрібно взяти найкраще. Наприклад, в питаннях делегування Грузія пішла далі, ніж Польща. Хоча грузини брали досвід поляків за зразок, поляки в деяких інших питаннях були радикальнішими. Наприклад, в сфері виконавчої служби. В Грузії є інститути державного та приватного судових виконавців. В Польщі – лише приватні виконавці , що працюють через саморегульовані організації. Система функціонує чудово. Потрібно вивчити досвід Грузії щодо надання адміністративних послуг, наприклад Будинків юстиції, юридичних осіб публічного права і т.д. За часів Саакашвілі їх планували перенести в приватний сектор, аж до акціонування та виходу на IPO. Але не встигли. Теперішня грузинська влада цей процес призупинила.

– Що Ви думаєте про процес передачі частини функцій з надання адмінпослуг місцевим органам самоврядування?

Ми проти передачі цих функцій органам місцевого самоврядування. На даному етапі їх повинні виконувати або держава, або бізнес. Адже, чим чиновник місцевого органу кращий чиновника державного? Нічим. При цьому місцеве самоврядування дуже залежить від політичної кон’юнктури. Від того, кого обрано мером чи поставлено головою адміністрації. Не кажучи вже про те, які суми необхідно буде витратити на запуск – оренда приміщення, закупівля техніки, наймання персоналу, його навчання. У теперішній ситуації ці гроші можна використати на реформи, оборону, соціальну сферу.


0

1185