Олександр Носаль

Виконавчий директор, засновник

Олександр Носаль: коли запрацює Вища рада правосуддя

Вища рада юстиції буде сформована…Ця фраза з невизначеним фіналом хвилює Україну з квітня минулого року. При тому, що це за орган і для чого він потрібен та яку роль відіграє в системі держави знають не всі. Така необізнаність широкого загалу суспільства як з особливостями функціонування судової системи, так і з функціями Вищої ради юстиції в цій системі, дозволяє цьому державному органу залишатись у тіні інших судових питань і займатись лобіюванням інтересів зацікавлених осіб та прикриттям корумпованості суддів.

Нагадаємо, що законодавче закріплення повноважень ВРЮ міститься у ст. 131 Конституції України та положеннях однойменного Закону. Зокрема, стаття Закону «Про Вищу рада юстиції» містить положення про те, що вона є незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Саме такі надзвичайні повноваження ВРЮ і зумовлюють її надважливу роль у функціонуванні судової системи, при неналежному виконанні якої можливе виникнення досить негативних наслідків для всієї державної системи.

Так, уже більше року як в роботі Вищої ради юстиції через недоукомплектованість членів настав повний колапс. Цей факт заважає оперативній та ефективній роботі держструктури зі здійснення функцій по призначенню/звільненню суддів/здійсненню дисциплінарного провадження, спричиняючи величезні проблеми для функціонування судової системи. Фактично Вища рада юстиції зараз — це «сірий кардинал» усієї судової гілки влади, яку без ефективної роботи ВРЮ фактично не можливо реформувати і якісно «перезавантажити». Чому так сталося — читайте далі.

Той, що призначає і звільняє суддів

Спочатку трохи історії. За час свого президенcтва Віктор Янукович перетворив Верховний суд на такого собі «весільного генерала» без реальних повноважень, а кишеньковий Конституційний суд був націлений для скасування конституційної реформи, у результаті чого відбувся тотальний контроль над усією судовою гілкою влади. Подібна доля та відповідний кадровий підбір були продиктовані і при формуванні складу Вищої ради юстиції. Таким чином, парламентська більшість приймала необхідні закони, ВРЮ подавала «потрібних» кандидатів як на перше призначення суддів Президентом на 5 років, так і на призначення безстроково парламентом, а у випадку непокори судді знали, що неоднозначна норма Конституції щодо порушення присяги суддею, буде протрактована не на їхню користь.

Проте питання тут не тільки в президенстві Януковича, оскільки для держоргану, існування якого прописувалося ще у Конституції 1996 р., основним завданням, за логікою творців Основного Закону, є формування та контроль над судовою гілкою влади із збереженням її незалежності. Але чому за стільки років ВРЮ так і не змогла стати прозорим і незалежним органом? Через заполітизованість.

Робота Ради прямо залежала від того, хто при владі. Рішення були несамостійними, а продиктованими тими, хто мав вплив. Це підкріплювалось також входженням в ВРЮ осіб за посадою, які привносили в роботу ще більше політики. До того ж, така робота не на постійній основі викликала матеріальну, адміністративну та ієрархічну залежність особи від її основного роботодавця, що ставить під загрозу безсторонність її членів, а також сприяє затягування строків розгляду справ.

При цьому такий склад Вищої ради юстиції не відповідає європейським стандартам,  адже більшість членів або належать до органів виконавчої чи законодавчої влади, або призначаються ними. Така думка підтверджується положеннями п. 1.3 Європейської хартії «Про статус суддів», у якому зазначено, що формування органів аналогічних Раді має передбачати найширше представництво у них судової влади.

Також має місце розпливчатість підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, а також велика кількість оціночних понять, що не відповідають міжнародним стандартам. Цікаво тут те, що зарубіжний досвід вказує на неможливість існування одночасно двох таких органів як Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів у системі державного механізму через нерезультативність. Вони фактично розчіпляють функції, які мають в повній мірі належати лише одній держструктурі (наприклад, як у Франції та Італії – Вища рада магістратури). Але ми маємо знову нове «але»… Статус, склад та повноваження Вищої ради юстиції закріплені в Конституції і оскільки, закони України мають відповідати Конституції та не можуть їй суперечити, не можливо провести такої реформи без внесення відповідних змін до Основного Закону. Поки відповідні зміни не будуть внесені, не варто говорити про реальне реформування цієї сфери.

Закони на зміну системи

1. Першим кроком реформування стало прийняття Закону «Про відновлення довіри до судової влади», який уже в квітні 2014 року набрав чинності. В прикінцевих і перехідних положеннях документу зазначалося, що повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою (завдяки цій норми ВРЮ має хоч кілька членів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голів вищих судів припиняються. Також за цією нормою припинились повноваження делегатів на з’їзд суддів та конференції суддів, обраних за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Також за цим законом при Вищій раді юстиції була створена Тимчасова спеціальна комісія строком на один рік, з метою звільнення суддів причетних до переслідувань активістів Євромайдану, роботу якої через деякий час було заблоковано відсутністю кворуму. Теж більше півроку знадобилось для обрання мінімально необхідної кількості членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, на початок роботи ВРЮ ми очікуємо досі.

Здавалося б, при прийнятті цього документу, всі зусилля були спрямовані на реанімацію судів та позбавлення повноважень старої гвардії, але, як говорить відомий вислів, не так сталося як гадалося. Старий склад втратив повноваження, а новий досі не сформований в повній мірі.

2. Наступним кроком стало прийняття Закону «Про очищення влади», положення якого передбачають проведення люстраційної перевірки щодо усіх професійних суддів. Як і Закон «Про відновлення довіри до судової влади» він передбачає звільнення суддів причетних до переслідування активістів Євромайдану.

Відмінними в цьому випадку є процедура такої перевірки, адже для проведення перевірки по люстраційному закону не потрібне звернення від постраждалих активістів — вона проводиться автоматично. Додатковою є перевірка відповідності задекларованих доходів та видатків суддями, тобто їх фактичному способу життя. Однак, має місце важливий нюанс: процедура звільнення суддів чітко прописана у Конституції і не може доповнюватися законом. Водночас, на виконання Закону «Про очищення влади» Міністром юстиції направлено низка подань на звільнення суддів до ВРЮ, де вони все ще залишаються без розгляду.

3. У лютому 2015-го парламент прийняв Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», яким внесено зміни до Закону «Про Вищу раду юстиції щодо деталізації процедури обрання її членів». Зокрема,   визначено Міністерство освіти та науки відповідальним за організацію з’їзду представників юридичних ВНЗ та наукових установ, регламентовано проведення конкурсу на призначення членів Ради за квотою Президента та ін. Відповідно до норм закону вдосконалено ряд положень чинного законодавства, зокрема:

– Вища рада юстиції стала постійно чинним органом (це відповідає міжнародним стандартам, а також рекомендаціям Венеціанської комісії);

– процедура добору кадрів у ВРЮ стала прозорішою і більш відкритою для суспільства (всю необхідну інформацію про кандидатів можна знайти у вільному доступі, отримати на її веб-сайті; Президент призначає членів Ради на підставі результатів відкритого конкурсу, чого раніше не було);

– вдосконалено процедурні моменти щодо звільнення суддів, які мають зменшити необ’єктивність при прийнятті рішення; також закріплені чіткі підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, здійснено розширення кола дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до судді (новими видами є: попередження, тимчасове (від 1 до 6 місяців) відсторонення від здійснення правосуддя, переведення до суду нижчого рівня).

4. У травні 2014-го парламентом також був прийнятий проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань судоустрою» (№ 2860). Документ вносить зміни до законів «Про Вищу раду юстиції», «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якими визначається, що:

– член ВРЮ складає присягу невідкладно після призначення на посаду перед органом, який його призначив;

– член ВРЮ, який входить до її складу за посадою, невідкладно складає присягу на засіданні парламенту;

– члени ВРЮ, призначені з’їздом суддів України до набрання чинності Законом «Про забезпечення права на справедливий суд», набувають повноважень після складення ними присяги на засіданні парламенту.

Ці норми дають можливість скласти присягу трьом суддям-членам ВРЮ, обраним XII позачерговим з’їздом суддів України, та Генпрокурору, що входить до її складу за посадою.

Надія є, або формування ВРЮ на фінішній прямій

Незважаючи на всі вищезазначені позитивні зміни в законодавстві, досі залишився ризик необґрунтованих оскаржень рішень з’їздів та можливих маніпуляцій під час їх проведення. Це особливо стосується адвокатського з’їзду. У випадку оскарження результатів виборів ІІІ З’їзду адвокатів може відбутися затягування строків формування Ради і непредставлення інтересів адвокатів у ВРЮ. Проте наразі жоден з кандидатів не заявив про оскарження результатів цього з’їзду, на якому адвокатами було обрано тільки двох (із трьох необхідних) делегатів до складу Ради. Робота по обранню останнього представника від адвокатів продовжиться 12-13 червня, про що вже офіційно повідомляє сайт ВРЮ. Тобто є сподівання на краще.

Також в кінці квітня членів Вищої ради юстиції обрали прокурори (два з двох), з’їзд представників юридичних ВНЗ та наукових установ призначив двох із трьох членів ВРЮ (постає потреба обрання останнього третього представника), ще трьох членів ВРЮ призначив Президент та ВРУ — тільки двох з трьох (знову ж є необхідність призначення останнього по квоті парламенту).

Водночас, за законом ВРЮ складається з 20 членів і є повноважною за умови призначення на посаду не менш як 14 членів та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які належать до Ради за посадою. Наразі склад ВРЮ сформовано у кількості 17 осіб, проте присягу склали, а отже набули повноважень члена ВРЮ, 13 осіб. Але, як уже зазначалося, нещодавно прийнятий Закон № 2860 скоро вирішить проблему з присягою членів ВРЮ від суддів (при обранні членів ВРЮ минулої осені від суддів ними не була складена присяга, через що вони не є повноважними). Тому якщо найближчим часом буде складена присяга цими чотирьома членами, Рада матиме кворум, зможе почати свою роботу та виконувати покладені на неї повноваження.

Отже, є певні позитивні зрушення, але залишається дуже багато проблемних моментів, які можуть перешкодити сформувати та забезпечити належну діяльність Вищої ради юстиції. В Законі «Про забезпечення права на справедливий суд» встановлений термін для формування Ради – 60 днів. Уже після спливу цього терміну можна буде судити більше про те, чи отримає українське суспільство ефективний  оновлений орган, чи стане свідком чергового популізму і гри на публіку.


0

2731