Барамідзе Георгі

Провідний експерт

Георгі Барамідзе: Головна причина повільного реформування України – відсутність монолітності влади

Україна розпочала реформування всіх сфер життєдіяльності цього року. Головний приклад у цьому – це досвід європейських країн та Грузії. На скільки Україна успішно впроваджує реформи та які надбання, помилки Грузії є корисними для нас, ми розпитали віце-спікера парламенту Грузії, експерта МЦР Георгі Барамідзе.

– Пане Георгію, український парламент 21 березня прийняв законопроект, який надає Донбасу статусу особливого регіону тільки після проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Наскільки успішна ця ідея?

– Рішення, що було закріплено у цьому законі, – це продукт компромісу. В Україні не все так добре, на жаль, через російську агресію. Не все відбувається так, як хотілося би більшості українців. Вони прагнуть демократичної цивілізованої держави. Саме агресія Росії є головною причиною того, що Україна зараз потребує прийняття таких законів і надання особливого статусу регіону, частина території якого окупована.

– Які є фактори небезпеки для проведення виборів на цих територіях?

– Рівень небезпеки дуже великий. Я б навіть сказав, що ризиків більше, ніж впевненості і гарантій. Ці вибори – це намагання стабілізувати ситуацію, зберегти територіальну цілісність України в ситуації, коли частина території окупована. Але Росія не хоче цього, не хоче, щоб Україна вільно дихала та розвивалася. Вона зробить все, щоб не було там спокою і мирний цивілізований процес не пішов і люди не змогли найти мирного виходу з ситуації. Це не в інтересах Російської Федерація.

– Чи має Україна шанс через легальні демократичні вибори змінити регіональну еліту на окупованих територіях?

– Шанс є, але не дуже великий. Та не треба втрачати надію. Це шанс на мир. Шансів мало, але треба використати цю можливість. Краще поганий мир, ніж добра війна. Росія зробить все, щоб зірвати цей процес. Їм вигідно, щоб виборів не було і конфлікт продовжився. Варто признати факт війни і окупації. Москва намагається мінімізувати контакти Києва з цими регіонами. Хай би ці регіони пожили так, щоб тільки вони себе забезпечували. Вони ж вважають, що годують усю Україну. Але ситуація взагалі-то інша, все навпаки.

На Донбасі багато підприємств, які отримують дотації. За допомогою дотації можливо і в інших регіонах країни тримати підприємства, які будуть виробляти певну продукцію. Треба дати їм можливість відчути свої реальні можливості, адже вони хочуть більшої незалежності від Києва. Якщо ж вибори відбудуться, – це буде дуже добре для України, адже їй потрібен мир і стабільність, а ці регіони, можливо, поглянуть на свої помилки і зроблять висновки. Але де-факто там всім керує інша країна, яка не хоче спокою для України.

– Чи є інший вихід, окрім місцевих виборів, з цього конфлікту?

– У демократичному суспільстві вибори демонструють волевиявлення народу. На органи місцевого самоврядування покладається велика відповідальність. І люди будуть питати з них. Та самі керівники цих органів мають розуміти, що вони не є окремою державою, як би вони там себе не називали. І щоб вони (у доброму розумінні цих слів) знали своє місце, а не намагалися вест війни проти власної країни.

– В Україні реформують органи МВС на основі грузинського досвіду. Ви, як людина, що свого часу очолювала МВС Грузії, як оцінюєте наші намагання змінити систему у правоохоронних органах?

– Грузинський досвід – це лише один з прикладів, яким користуються в Україна. Наскільки я знаю, міністр внутрішніх справ та його заступники використовують як негативний, так і позитивний досвід інших країн світу. Ви можете зробити реформу МВС навіть краще, ніж ми! Потрібна політична воля країни та гарні кадри. Керівництво МВС України дуже хочуть реформувати систему правоохоронних органів. На них очікує серйозний відбір кадрів, щоб це здійснилось на середньому та низькому рівні. Кадри багато значать.

На жаль, в Україні такої консолідації політичного класу і влади, яка була в Грузії, немає. Проводити всі заплановані вами реформи одночасно надзвичайно важко, тому , наприклад, реформа патрульної міліції зараз робиться тільки в Києві. Вона буде показовою, а коли українці побачать результати, то це можна розпочати і в інших регіонах. Це буде дуже болючий процес, бо вас очікують масові скорочення правоохоронців. Не всі хочуть таких змін. Але українці зрозуміють, що це робиться для добра суспільства і підтримають владу.

– Грузія має величезні досягнення на шляху до НАТО. На Вашу думку, Україна може стати членом НАТО?

– Зараз, судячи з соціальних досліджень, більшість українців схиляються в підтримку членства України в НАТО. Це важливо, тому що такі рішення – це питання волі народу. Це правильно і мудро. Нам би хотілось бути на місці Австралії, або, якщо ми – частина Європи, на місці Швейцарії, яку оточують Франція та інші країни, які не нападають на сусідів. Тоді б Україна і Грузія могли би подумати про нейтралітет. Але у нас немає такої розкоші – думати про нейтралітет. Ми маємо бути під тою парасолькою, яка захищає всі нормальні цивілізовані демократичні країни. Ці країни живуть у мирі та стабільності за принципом «всі за одного та один за всіх». Це питання нам потрібно вирішувати, щоб жити у мирі. Ми не будемо ні на кого нападати і, будучи у такому альянсі, на нас теж ніхто не нападе.

– В Україні незадоволені швидкістю реформ. Навіть, президент визнає, що вони йдуть «зі скрипом». Чому в Україні так повільно йдуть реформи майже у всіх сферах?

– Я вже згадував про вашу основну проблему – це відсутність монолітності влади. Якщо брати окремо, то і президент, і прем’єр, і більшість парламенту бажають цих реформ. Але вони не одна команда і в них немає консолідованої позиції та єдиної політичної партії. Це добре для демократії, коли є різні думки і дискусії. Але такі реформи не люблять багато дискусії. Вони люблять більше справ. Потрібно оперативно приймати рішення і негайно втілювати їх у життя. Так було у нас, в Грузії. Все дуже швидко сталося. Але в Україні немає цього фактора.

Окрім того, на процеси в Україні занадто сильно впливають олігархи. У Грузії впливали злодії в законі, які не мали морального авторитету та таких ресурсів. А українські олігархи мають багато ресурсів та впливу як в парламенті, так і в економіці і ЗМІ. А ЗМІ грають величезну роль у впровадженні таких реформ. Тому в Україні процес реформування йде повільно. Але цим реформам немає альтернативи. Вони не для президента і політиків, а для України та українців. Вони потрібні, щоб країна з такою культурою та народом стала не просто лідером Східної Європи, а Європи взагалі. Україна мати жити мирно та розвивати цивілізовано та демократично. Потенціал українського народу має бути реалізований. І реформи – це ключовий момент для цього.

– Грузія має великий досвід проведення реформ. Які б здобутки або помилки грузинської влади, Ви би рекомендували врахувати Україні?

– Це питання цілої лекції. Якщо говорити коротко, найголовніше – це мінімізація корупції. Якщо її викоренити, тоді державні інститути займаються своєю справою, а не крадіжками, як і досі в Україні. Адже у вас багато чиновників тільки тим і займається, що краде гроші. Тому антикорупційні кроки мають бути першими, особливо у правоохоронних органів. Але потрібні і великі структурні зміни, які виявлять корупціонерів, та створять такі умови, щоб не було можливості витягти гроші з бюджету. Це в першу чергу стосується державних закупівель.

Коли не буде всіх цих папірців, посередників, а тільки міжнародний електронний тендер, – тоді ви зробите крок вперед. Наприклад, уряд хоче закупити 100 т солярки і кожна компанія може представити свою пропозицію. Хто запропонує гарні послуги та найменшу ціну, той і має перемогти. Його виграш має бути автоматичним, електронним, як у нас, в Грузії. Саме тоді і немає корупції.

Треба знищити всі перепони для будівництва, відкриття бізнесу, дозволи, які існують тільки для наживи бюрократів. А прибрали це – і немає умов для корупції. Тому Україна має гарно попрацювати над власним законодавством. Треба змінювати систему так, що не просто викорінювати насіння для корупції, а сам грунт знищити вщент.

Поруч з цим самі чиновники мають показати, що ніхто не жартує, що це не просто розмови про знищення корупції. Я знаю, що цими тижнями ведеться дискусія з приводу арешту голови Державної служби з надзвичайних ситуацій серед засідання уряду. Головне, щоб всі побачили, – влада не жартує. Та якщо ці справи не підготовлені для передачу до суду і їх будуть вимушені відпустити, то це буде катастрофа. Якщо ці люди винні, то не мають права сидіти в уряді. Такі затримання добрі ще й тим, що інші чиновники зрозуміють: навіть, до них можуть прийти. Це ефект прозорості. Хтось називає це театральністю, але це сильний сигнал, що красти не можна нікому. Та такі арешти не мають бути поодиноким випадком. Я маю на увазі не арешт під час засідання уряду, а пошук винних на найвищих рівнях. Правоохоронні органи мають підійти до цього питання системно, а не вибірково. Перевіряйте усіх незважаючи, хто кому кум і сват. Є факти корупції чиновників – вони мають бути затримані і отримати законне покарання.

Тетяна Григор’єва


0

1004